ОД ГОРНЇЦИ ПО БАЧКУ — 250 РОКИ ОД ПРИСЕЛЕНЯ РУСНАЦОХ

Пише Мирон ЖИРОШ (Руске Слово 1995.)

Мирон Жирош порихтал рyкопис за кнїжку з нашей прешлосци. Як и сам гутори, рукопис peзултат 25 -рочного виглєдованя и збераня документох там дзе их мoroл пренайсц. Кнїжка понука цалосне спатранє Pyснацох як малочиcленого, а вeлького народу и дава одвит на питанє же як зме ше отримaли. Автор дал согласносц же 6и Редакция »Pyске слово« по своїм виборе презентовала материю зоз його обсяжней кнїжки y рукопису, на чим му окреме дзекуєме.

ПРИСЕЛЬОВАНС И БЛУKАНЄ

У нашим народзе панyє споконвичне спознанє o припаданю ґy Карпатскому краю. Зна ше же ше нашо предки преселєли зоз Горнїци лебо зоз горнїх крайох Габзбypжскей монархиї. Занавше запамeтане же найвецей пришли зоз комитатох Земплин, Боршод, Унг.. . Пришли же мyшели, пре биду...

Пришли як Руснаци, грекокатолїки, зоз правом шлебодней селїдби. Пришли на поволанкy. Поволал их з контрактом управитeль ерарскиx (державних) маєткох y Бачки и прейґ Тиси и »Його Кральовского Апоcтолского Величества и Кральовского Угорского коморского двора совитнїк« Редл де Ротенгаузен. З Горнїци пришли, там були позазберовани. У тим краю уж жили велї роки. Даєдним то бул завичай, a даєдни паметали же їх предки ище зоз горнейших крайох пришли, же пришли зоз самих Карпатох и спoза Карлатох. Жили и робели на пaньских маеткох, сполнююци свойо обовязки. Ище y сивернейших крaйох нє могли їх предки осгац пре зраженя з панами, пре повcтаня y котрих участвовали. Повcтаня препадли, войско ше вимсцeло, забивало кого влапело, маєтки палєло. Сцекaло и селєло ше вше нїжей, вше южнєйше. Велї ше уж пресeлели аж по Маков зоз Надь Кароля. Други ше спущовали коло цеку рики Тиси.

Закарпатє то край з того боку горох Карпатох, котри наш народ наволуеє Горнїца. Ґеографски, Закарпате територия южно и югозаходно од верхох Карпатох, на заход по рику Попрад y Словацкей, a гранїца на югу— подножя горох и рики Златна Биcтрица, хтора ше улїва до Пруту. Русини y тим краю жили, гранїчели ше зоз Словацами на заxодзе, коло Тиси з Мадярами, a на востоку им були галицки Русини. Спрам териториї на котрей жили Русини, так су и наволани. Верховинци жию y високих брегох, Долняки y ровнейших крайох y подножю горох, Крайняки жию y Земплине, Шаришу и Абаую, a Спишакц y Спишу. Тоти Pyсини цо жию y Карпатох дзeля ше на Бойкох, Гyцyлох и Лемкох. Закарпатски Pyсини, y cтвари Лемки, припадаю ґy тей народней групи. На териториї з обидвох бокох Карпатох Русини жили ище пред приходом Мадяpох, a на Закарпате пошвидшано приходза y XIIІ, — XIV вику.

У пояшньованю поняца Горнїца (Закарпатє) хасновали зме народну назву Русин, яка превладує и яку ше урядово хаснує. Ми за себе гуториме же зме Руснаци, цо, y cтвари, наша власна назва за себе. Преучуюци Русинох y Прешовскеи епарxиї, Володимир Гнатюк тамтейших Pyсинох дзелел на два групи: Русинох и Словякох. За Гнатюка Руснаци були тоти цо бешедовали на »ти« — робити, писати и цо гуторели корова, молоко. . . Словяки були тоти цо бешедовали уж зоз барз поcловаценy бешедy на »ц« — робиц, писaц и цо гуторели крана, млїко. . . Без огляцу яки ше бешедни пременки збули на Горнїци, y медзисобних cтикох блїзких народох, y свидомосци наших предкох, цо ше зачувало аж по нєшка, видзиме же затримана наша назва Руснаци яка и y давней прешлосци жила, жие и нєшка y Карпатским ареалє и Панонскей котлїни. Сама назва Руснаци уж сама од себе бешедуе o восточнославянским, лемковским походзеню наших предкох и вообще нашого народу.

На Горнїци Русини були грекокатолїцкей вири. Подпадли под церковну юрисдикцию Мукачевскей епархиї. Кельо их жило и y котрих комитатох y чаше ceленя наших предкох до Южней Угорскей, нє знаме. За тераз, найcтарши податки o Русинох на Горнїци пренаходзиме y праве обявеним Шематизме Мукачевского владичеста зоз 1792. року. Русини грекокатолїки жию y 13 комитатох, 58 деканатох, 729 парохийох и 1 554 филиялох. Вєдно их y Мукачевскей епархиї єст 443 514 души.

Приношиме и Many Мукачевского владичеcтва з подзeлєньом на комитати зоз 1806. року. Мапа нам указуе на розшатосц Русинох y Закарпагю.

После Першей швeтовей войни и розпадованя авcтро-угорскей монархиї, и наша Горнїца розфаластована. Єй територия вошла до составу Чехоcловацкей держави, України, Румуниї и Мaдярскей, лонеже Лемковщина оcraла y составе Польскей держави, a Галичина як територия Авcтриї вошла до составу України. У южней Угорскей Бачка вошла до составу Войводини, односно Сербиї и конечно Кральовини Сербок, Горватох и Словенцох.

После подзeленя австро-угорскей монархиї, Русини оcтaли жиц и розвивац ше под розличнима политичнима, економскима и културнима условиями.

Нашо предки з гевтого боку Карпатох присeлюю ше як паcтире и лєсоруби и y карпатским краю ше барз длуго затримую. Галицко-волинске князовство, концом дванастого cтороча, залапюе краї и на тим боку Карпатох. Приxодза вони на тот бок Карпaтох и на вимоги мaдярскиx феудалних панох. Ту здобуваю вецейрочни ошлєбодзеня, »шлебoдни роки«, кед нє плаца нїяку порцию. Звичайно тоти ошлєбодзеня тирвaли шейсц до осем, та и дзешец, дванац роки.

Pyсини жию на вельким пространстве, на велїх феудалних маєткох — паньcтвох. Спомнєме Маковицке, Ужгородске и Мукачевске паньcтво. Нашо предки як и шлебодолюбиви людзе чежко подношeли гнобеня феудалних ланох и одуперали ше им. Тота лроцивфеудална борба ше манифеcтовала y одходзеню до гайдуцких карпатских дружинох, y yчаcтвованю y карпатских повcтаньoх: Куруцким, Текельовим, Ракоцийовим и других и сцеканю (одсельованю) до южних крайох. Пресельоване, сцеканє зоз паньcтва на паньcтво, та аж и блуканє, як окремна форма класней борби обезправеного русинского жительства y цудзих державних гранїцох, нєлреривно присутни. Нашо предки, y одходзеню на юг, сцекали и од закрипаченя. У своїм одходзеню на юг найдзечнейше ше затримовали на державних (ерарских) паньcтвох. Ту их окреме щицела и сама держава, бо и вона водзeла cтаросц o роботней моци на своїм паньcтве.

Присельованє до Кули и Керестура

Спрам горе спомнутого, шлїдзи же Pyсини (Pyснaци), перши присeлєнци до Бачки, походза зоз нaйсивернейшиx комитатoх Габзбypжскей монархиї, же вони потомки тих виселєнцох котри сцекaли зоз феудaлних пaньcтвох и насeльовaли ше вше нїжей и нїжей, вше южнейше и южнейше. Длугши час, вецей стотки роки, нашо предки ше затримовaли y сиверней, стредней, та и южней нешкайшей восroчней Словацкей. Валали Земплинске Топлице, Збeгньов, Pyсков, як и вeлї други, односно презвиска людзох, як и презвиска людзох y русинских островох y Мaдярскей: Рaкaци, Ироти, Бактакику, Абодy, Вaйдачки, Кіркара cy и вeлї дрyги — тото нaйпрешвечлївше потвердзyю.

Же приселенци до Керестура и Коцypа пркходза з двох локацийох Зaкарпатя — краю медзи Ужгородом и Мyкачевом y Ук раїни и з околїска Мишколцу, нєшка нє чежко одгаднуц. Вони до того краю приходза по його ошлебодзеню спод тypскей власци. Нaпpиклaд, Русини y Бараконю населєни и уж маю свою грекокатoлiцкy паpoxию 1648. року. И y Мученю Pyсинох єcт 1645. року, a нaйвецей ше присeлюю y чаше од 1697. та по 1712. рок, под час повстаня Ференца Рaкоция другого, кед приходзи до руйнованя пoдрyча ix скоpeйшого пребуваня. Источашне, дaцо познєйше, приходзи до насельованя з Pyснaми и Герембeля, Гейокерестура, Шайопетри и Шaйосеґедy.

По вимaги aдмиcтратора Редла, управителя державних маєткох y Бачки и прейг Tиси, исгочашне совитнїка Бейчского двору, двоме кереcтypски жителе — Михал Мyнкачи и Пeтро Kиш одходза на Горнїцy на подрyча дзе Pyсини пребyвaю и приселюю их на Кулянске паньство. Ty вони сную валал Вельки Керестyp 1751. року. Кyцypу насeлюю и сную руски Коцyp 1763. року. По вимоги Дворскей комори y Бейчy, приселєнци на Кулянске паньcтво мaли буц Rutheni yнияти шлебодней сeлїдби, до вони знайвекшей часци и були .

Южна Угорска y чaше насeльовaня

После ошлєбодзеня cпод тypскей власци, Бачка слабо населєна и подло обробeна. Дакедишнє ей жительство було розселєне, поля, луги и пaжици оcтaли зaпyщени, та на нїх з найвекшей часци пановали зaкони природи и стихия. Жем на ошлєбодзеней териториї, медзитим, як од давних часох познатe, була родна и благодарна. Же би ше врацело знова єй дaкедишню плодносц, вона вимaгaла вельо чловечей роботи — роботу cтаткарох и польодїлцох.

Бачка як часц Войводини, после Беоґрадского мира, оcтaла под власцу Габзбуржскей Монархиї. Єй нaмира була ошлебодэени краї y по кратшим чаше претвориц до житнїци Монархиї и ратовац держaвнy каcy од вельких воених утратох и будyциx видаткох. Войводинy требaло цо скорей населїц з новим жительством, подзeлїц му жем и пpерyциц на ньго видатки за обслуговане державного апарату и войска, як и обезпечиц потребне количество поживи за жительство.

Бейчски двор ше, насампредз, опредзелел за насельоване нємецкого жительства, котре приходзело до Банату уж од 1740. року. Насельоване Бaнатy и Бачки єден час пре борби за царски престол претаргнуте и обновене є аж после двaцец рокох. Од 1760. року, предлужує ше колонизоване Войводини, алє, тераз нє лєм зоз Немцами, але ше толеруе насельоване Мaдярох, Словацох и Руснацох зоз горнїх (сиверних ) пренаселєних комитатох до южних . Привилеґовани з царским декретом y населєнїцких вигодносцох и надалей лєм Нємци, док ше Мaдяре и други cлaвянски народи (Серби, Бyнєвци, Словaци и Руснаци) присeлюю на ерарски маетки (паньства) лєбо на маєтки дзепоєдних велможох на ix вимогу лебо з ix толерацию.

Pyсини (Pyснaци) y горнїх комитатох Габзбуpжскей Монархиї (Горнїци ), спрам єдних авторох, автохтоне панонске жительство, a спрaм других, вони вєдно з Мадярами приходза и преводза Мадярох прейг Карпатох и населюю ше до Пaнонскей котлїни. Ho, без оглядy на два cтановинска o пребyвaню Pyснaцох y Габзбypжскей Монархиї, дyмаме конкретно на Горнїцy, на прострaнcтва з того боку Карпатох, за нас важне же ше и нaшо предки зоз свойого пространства пре рижни економски, вирски и национални причини, y своєй вецейвиковней сeлїдби на юг, y чаше марийотерезиянскей колонизациї Войводини, нашли y такей колони як Pyснaци yнияти зоз правом шлєбодней ceлїдби, но вони и виxасновaли.

Уж y чаше марийотерезиянскей колонизaциї Войводини Русини жию на вельким пространстве Габзбypжскей Монархиї, од Татрох по Густ, a южно по вeлї русински острова y Боршодским комитатy и доброчин y Гайду-комитатy и ище вeльо южнейше на рики Мароцту y Мaкове y Чaнaдским комитатy, же би ше y чаше »шлєбодного« преходзеня рикох Марошу и Тиси нашли медзи першима колонистами и илегално населєли пyстару Вeльки Кереcтyp 1745. року.

Приселенци на кулянске пaньcтво 1743. и 1746. року

Перши присeлєнци на Кyлянске паньство до Кули 1743. року були: Петро Хома (Petar Ноmа), мал єдного коня; Янко Маковски (Jovan Makovski), мал єдного коня; и Янко Хома (Joannes Homa), мал єдного коня и єдну краву и 18 пожyнски мери жита и по 4 мери овса и кукypици.

Нaдпомнуце: до Кули 1746. року з околини Мишколцy, y истим полису, записани и шлїдуюци руснaци (Rutheni): Muxan Сабо, Штефан Четнарович, Штефан Шугайда, Штефан Чизмадиа, Янко Рус, Гpицо Сабо, Андpи Тот, Михал Миклош, Янко Шахта, Василь Кушнїр и Янко Орос. Вєдно мaли 3 воли за цаганє и 7 конї за праганє, 5 крави и 30 пожyнски мери житарки.

Попри пописаних присeлєнцох до Кули, на пycтари Вeльки Кереcтyp, слрам власних виявох под час випитованя y вирских зрaженьох, 1745. року жили тоти насeлєнци: Ґреґорий Сабо, зоз Вaйдачки, Земплински комитат; Михaл Колар, зоз Кересгура, Боршодски комитат; Михал Рад, зoз Надь Чечy, Боршодски комитат; Янко Кудлач, зоз Гейокересгура, Боршодски комитат; и Дюра Чизмодий, зоз Гейокерестура, Боршодски комитат.

Єдно число aвторох, спрaм других жридлох, виноши вельо векше число илегалних приселенцох на пустару Вeльки Кересгур, a др Ґa6op Костельник твердзи же » под час снованя парохиї 1751. року було 120 фамелиї«

Друга або велька селїдба

Перши урядови ориґинaлни попис жительох Велького Кереcтypа маме зоз 1752. року. Пренайдзени є y Архиве Войводини y Новим Садзе. Найвироятнейше же y тим попису нє пописани шицки тедишнї житeлє, алє лєм тоти цо ше зоз Кули прссeлєли на нови населєни вaлaл Вельки Керестур 1751. и 1752. року, зоз чим поcтaли його урядови житeлє.

Кажди нови пренайдзени документ з прешлосци вше баржей ошвицує нашо найдавнєйши часи. Попис кересгурского жительства з конца 1756. и з початку 1757. року нам дал число жительох y вaлaле и їх маєтносц. Дознaли зме так же y Вельким Керестуре було 127 обисце мало свойо конї лєбо воли за прагане и по єдну краву. Кельо було точно дзеци y вaлaлє и яка була cтаросц вaлаского жительства, за тото сом нє нашол податки, aле предвидзуюци же y кaждим обисцу було cтреднє двойо дзеци - тримам же Вельки Керестур на конця 1756. року мал 500 жительох.

Керестурске жительство 1762. року

Новопренайдзени попис кереcтypскиx биватeльох зоз 1762. року, з оглядом же є подполнейши, дава и вецей податки. 3оз ньoго дознавам число обисцох, односно фамелийох, роки cтаросци родичох, число слугох, як и кельо єст cтарик оцох и cтари мацери. Спрам того попису ознавам хтора малженска пара найcтарша, a хтора наймладша y вaлaле, хтора ма найвецей дзеци, a хтори и кельо фамелиї без дзецох, з єдним дзецком, двоїма итд.

У 1762. року y Керестуре уж єcт 194 справени хижи. У тих хижох жию 207 фамелиї: 194 сeлянски и 13 жедлярски зоз шицкого 832 жителями. Значи, y одношеню на 1756. рок, y Керестуре биваю 80 фамелиї зоз 332 -ма жителями вецей як цо их було пpед шейсцома роками. Спомeдзи шицкиx керестурских биватeльох, xлопох було, як и жени, по 203 особи, стариx оцох (дїдох) 10 и стари мацери (6а6и) 14. Дзеци було вєдно 387 - хлапцох 211 и дзивчата 176. Слугох було 19 - чи то були xлопи чи леґинє, нє познатe.

Барз интересантни за розпатранє роки живота валaлскогo жительства, з оглядом на дальшу перспективу валала и його звекшаня жительства. Розуми ше, тота анализа oблапя лєм оженєти особи, ґдовици и ґдовцох. Спомедзи таких 406 особoх 200 особи младши як 35 роки, a од того 95 жени до трицец рокох, a 54 жени до двацец пейцох рокох живота. Спрам тих спознаньох, мож заключиц же єст и вeльо дзеци y валале. Обcтавини, медзитим, нє таки. Дзеци єст менєй як би ше обчековaло - cтреднє менєй як двойо по фамелиї. Дaльша анализа указуе же без дзецох y Керестуре 1792. року було 52 фамелиї, з єдним дзeцком 45 фамелиї, з двоїма 38 и зоз троїма дзецми 39 фамелиї. По штвeро дзеци було у 21 фамелиї, пецеро у дзевец фамелийох, шесцеро дзеци у єдней и седмеро дзеци у двох фамелийох. По седмеро дзеци було у фамелиї Янка Колєсара и Дюри Мудрого. Наймладша малженска пара були 20-рочни Палко Турински зоз 16-рочну жену, а найстарши у валалє були 110-рочни Янко Фаґараши зоз 90-рочну жену.

Спомнyта анализа указала же y Керестуре требало буц вецей дзеци. He було их прeто же ше лебо анї нє народзeли, лєбо помарли. Препатрaюци одвитуюци документи, конcтатовaл сом же праве y чaше од 1757. по 1761. рок були »глaдни роки« - и сушни и дижджовни. То вшелїяк мало вельки уплїв и на природне прироснуце жительства и на його миґрацию.

Прировнуюци два пописи, зоз 1756. и 1762. року, Можем конcтатовац же єдного вeлького числа житeльох нєт y Керестуре спомедзи тих цо их було y вaлaлє пред шейсцома роками. Значи, вони ше виселєли, пошли индзей. За тераз знаме же ше єдно число одзeлело до Обровцy, цо пре воду, цо пре вирски незлагоди медзи керестурским жительством. Єдно число з нїх ше познєйше врацелo до Керестура. Спомедзи новоприселєниx фамелийох котри пренaxодзиме на попису 1762. року споминам шгпїдуюци презвиска: Балїнт, Бака, Барна, Биреш, Бучко, Бланар, Дайко, Данко, Дудаш, Фа, Фаркаш, Гудак, Кeтeлеш, Кошарко, Лазар, Легки, Липенко, Мадяр, Мали, Нота, Кіряк, Паулинко, Пeтри, Пeтроци, Поляк, Сеґеди, Cеман, Шaндор, Войтко, Загорски и други.

Треба тиж надпомнуц же спомедзи 127 фамeлийох, кельо було y Керестуре 1756. року, после шейсцох рокох y валалє оcтaли лем 90, a же ше за тот час до Кересъура приселєли нови, вецей як 100 фамелиї. To значи же y анализованим чаше миґрация жительох барз велька.

Вeлька сeлiдба Руснацок 1763. року

Кулянске паньcтво було задовольне зоз приселєнцaми Рутенами (Руснацами) на своїм пaньcтве. То бул роботни народ, а цо вaжне, и свойо обовязки ґу паньству порядне сполньовaл. Нєдaлеко од пуcтари Вельки Керестур, дзе урядово Руснаци жили од 1751. року, були пустари Мецеш, Бреcтовец, Била и Стуб. Тоти пустари видавани под аренду тарґовцом з вaрошох, aлє понеже cтатку нє тримали вельо, та и хасен за державу, комитат и паньство нє бул вeльки. Од населеньох и ix жительства хасен бул за шицкиx вeльо векши, та прeто и приходзи до пошвидшаного насeльованя Кулянского паньcтва и цалей Бачки. Держава тиж була барз витрошена y седем- рочней войни за нашлїдсгво престолу, та кралїца и царица Мария Терезия розказaла насельоване ошлебодзених крайох од Турскей. Тото насельованє ше прeто и вола Терезиянска колонизация.

Керестурске жительство 1764. и 1965. року

З вельку селїдбу Руснацох 1763. (и 1764.) року y Вельким Керестуре, y одношеню на 1762. рок, жительство звекшане за 545 особи. У 1762. року y Керестуре було 836 жительох, a 1764. року 1381 житель. У велькей селїдби до Куцура ше населєли 386 Руснаци и основали руски Коцур. до Коцypа ше населєли меней фамелиї як требало по контракту, a до Керестура вельо вецей як по населєнїцким контракту зоз 1751. року предвидзене.

Попис керестурского жительства зоз 1764. и 1765. року оможлївює детально спатриц и якиx ше условийох жило y тим чаше. Пада до оч вельке число фамелийох без хижох. Таки фамелиї єcт 94, але таки фамелиї маю сгреднє лєм по єдно дзецко. Фамелиї цо маю свойо хижи, мою и вецей дзеци сгреднє по 2,6.

Интересантне спомнуц, кед слово o социялней структури жительства, же скоро y каждей штвартей хижи єст слуга лєбо служнїца, односно y валалє на 220 хижи єcт 56 слугох и служнїци. Слугох и служнїци тримаю углавним фамелиї котри маю свойо хижи. Тот факт нєобходне детально преучиц, бо вон сам по себе уноши нови елементи до спознаня економскей моци велькокересгурского жительства под час насельованя лєбо перших рокох привредзованя y Бачки.

У 1765. року приxодзи до звекшаня керестурского жительcтва за 102 особи, лєбо за 18 фамелиї. Звекшане и число дзецох по єдней фамелиї, як и число слухох и служнїцох. Тераз их єст 69, так же скоро кажда треца хижа y валалє ма слугу лєбо служнїцу. При власнїкох хижох, членох фамелиї єст вецей - 5 особи, цо вшелїяк бешедуе и о социялней сиґурносци жительства, а и о твардейшим вязаню за стредок y котрим ше жиє.

Приходзенє и одходзенє зоз Коцура

Попис жительства Коцура зоз 1767. року рyца нове швeтло на присельован Руснацох до Коцура. Попис окончени штири, односно три роки по присeльовaню, a нє дава точни податки анї o чишлє фaмeлийох, анї o чаше присельованя.

Тот попис правени же 6и ше утвердзело порцийни субєкти и обтерховало их з порцию так як цо були обтерховани и други на Кулянским паньстве, oдносно долнєй часци Бачки. Знаме же Руснaци по насeлєнїцким контракту ошлєбoдзени єден час (два роки) од плаценя порцийох и док видзе тот час, трeбaли плaциц порцию як и дрyги. Ошлєбодзени були лєм же би xижи з твардого матeриялy спрaвeли, же 6и ше економски подняли — виховали себе роботни статок и звикли ше на нови штредок и нову роботу. Тот перши предвидзени час за ошлєбодзенє npишол и требaл ступиц на мод Угорски урбар. Обставини, медзитим, нє ишли y тим напряме. Руснаци нє достали нови обовязки прeто же природни условия нє були одвитуюци, же их було мало и же 6и нє одходзели и нє висельовдли ше з валалу.

Поровновaнє презвискох попису зоз 1767. року зоз презвисками з попису зоз 1764. року указує же ше векшина лрисeлєнцох, цо ше дали пописац же ше приселєли 1765. року, присeлєли, y ствари, ище 1764. року. Значи, вони пописовача спреведли же ше присeлєли рок познейше. Таки вияви и спреведане пописовачох односно державней управи було прeто же 6и ше нє плацeло порцию, a то ше нє тримало за вeльке потyпенє, алє за схопносц и знaxодлївосц гевтиx цо порцию мали плaциц.

Як резултати попису зоз 1767. року прилапели и толковали компeтентни держaвни орґани, то ми нє лознате. Познатe, медзитим, же руске жительство y Коцуре було ище єден час ошлебодзене од плаценя порциї, односно же ю плацeли менєй як ceрбске жительство y истим вaлалє.

Маєтносц жительства

Сумарни податки зоз того остатнього попиcy указую же 1767. року y Коцypе було 92 газдовства, лєебо 100 фамелиї. Вони мaли 39 воли за цагaне, 117 конї за прагане, 113 крави, 80 яловки, 37 швинї и 20 овцн.

Спомедзи жемових плодох, коцурски ceлянски ґ аздовcтва мaли: 516 пожунски кабли (мери) жита, 120 пожунски меpи ярцу, 328 пожyнски мери овса, 477 пожунски мери проса и 166 пожунски мери кукурици. (Єдна пожунска мера, пожунски кабeл лебо »пожонеца виношeла 61,487 литри. Понеже тота мера, з оглядом на чежину, була досц вeлька, нашо людзе ю подзeлeли на два половки, a половку волaли »корец«. Два корци бул еден пожонец. При обрахунку єден корец раховани як 33 кили.)

Значи, самого жита и кукурици y Коцypе мили 682 пожунски кабли лєбo коло 420 мeтери, цо нє було доcц анї за живот людзох.

Польодiлска продукция y валале ище барз нїзка, aле кед маме y оглядзе же и сам тот рок бул сушни, a и мало єст роботного статку же би ше жем на час и цо лєпше обробeло — посцигнyта продукция задоволюе. Окpeмне охрабренє представя векше число рогатого стаку. Кажде обисце ма краву, так же млєка и млєчни продукти було.

Точнейши податки o пpисeленцох

Попис житeльох Коцура зоз 1767. року дава значни информациї о походзеню коцурского жительства. У нїм пописани житeлє кoтри ше до Коцура присeлєли зоз Керестура, Вепровачy и комитатох: Боршоду, Земплинy, Саболчу и Абауйвару. 3оз Кересгура ше 1764. року присeлєли 11 ґаздовства, зоз Вепровачу 1 газдовство, зоз Боршоду 21, зоз Земплину 8 фаздовства и за 2 газдовства нє познатe. У 1765. року до Коцура ше приселєли 32 ґаздовства зоз Боршоду , 7 ґаздовства зоз Сабoлчу, 5 зоз Земплину и 2 ґаздовства зоз Абаyю. У 1766. року ше присeлєли лєм 2 ґаздовства — єдно зоз Боршоду и єдно зоз Земплину.

Тоти податки о присeльованю барз значни, бo пpeширюю потерашнї cпознaня o подручу з котрого ше присeлєло коцурске жительство. Tpимaло ше же коцурске жительство походзи зоз Боршодy и Абаую, a видзиме же єдно число присeлєнцох виявело же ше присeлєли и зоз Саболчу. Питанє, медзитим, кeльо ше вони затримали y тих крайох зоз котриx ше присeлєли до Коцура. Познате же ше Pyтeни (Руснаци) до южних крайох Боршоду найвецей насeлєли y преходзе зоз XVІІ на ХVІІІ столїтиє, после ошлєбoдзеня тиx крайох спод тypскей власци, a присельовали ше и сцекaли зоз Польскей пре вeльке гнобeнє феудалних панох.

Нови попис зоз 1768. року лєм констатує рyxомосц руского жительства y чaше насeльовaня. Шицки жителе y тим попиcy ми познати зоз скорейших пописох. Можлїве же вони єден час були виселєни з валалу, a вец ше знова врaцeли, лєбо же ше дзепоєдни дали записац же пришли познєйше, же би ище нє плaцeли порцию. Даєдни y тим пописy виявели же ше до Коцура приceлєли ище 1765. року. Штефан и Штефанов на попису зоз 1764. пришагнїк, кoтри вєдно зоз бировом Янком Чордашом потвердзує попис, a y тим пописy зоз 1768. року є новоприселєни биватeль Коцypа.

Двaцец роки познейше

Пре вeльки феудални обовязки паньству, комитатy и держaви и нєвигoдни роки (сyшни и дижджовни), коцурске жительство под час 25 -рочного пребуваня y Бачки слабо зґаздовало. To дознавам з попису йото жителльох зоз 1789. року.

У Коцуре 1789. року єст 254 порти, a лєм 220 справени xижи. У попису ше нє спомина перша церква, a на окремниx портох напрaвени: вaлaлска хижа, паньски ґаздовски будинок, новтарyшня, паньска карчма, школа, пароxия, кaпeлaния и дзияковня.

Жем обрабяю 192 землєдїлци и даскельо гдовици, a помагаю им браца, синове и дзивки, cлyгове и служнїци. Вєдно таких помоциїкох єст 107, з котриx 29 слугове и 4 служнїци.

Коцурски жителє y своїм хотаре обрабяю 6520 гольти жеми, спомедзи котpиx 3864 гольти орача жем, a 2646 гольти луки и пасовиска. Найменша поверxноcц жеми кoтру обрабяю коцурски газдовства то 8 тольти орачей жеми и 5,5 гольта луки и пасовиска. Таки газдовства y Коцуре єст 46. Найвецей єст ґаздовства цо обрабяю 16 гольти орачей жеми и 11 гольти луки и пасовиска. Таки єст 107 ґаздовства. Потим, 24 ґаздовства обрабяю 24 гольти орачей жеми и 16,5 гольта луки и пасовиска. Ha штвартим мecце ґаздовства цо обрабяю по 32 гольти орачей жеми и 22 гольти луки и пасoвиска. Таки ґаздовства єст 27. И вец єст ище 7 фамелиї цо обрабяю вецей як 40 гольти орачей жеми и одвитуюцу поверхносц лукох и пасовискох. У вaлaле ест 211 газдовcтва.

Найвецей жеми 1789. року маю тоти коцурски жителє: Mиxaл Стрибeр ма 64 гольти орачей жеми и 44 гольти луки и пасовиска. Попри сина, з нїм oбрабяю жем и двоме слугове; Янко Чизмар, Михал Дудаш, Пeтро Югас, Штeфан Курила и Янко Абрагами, кaжди окреме обрабя по 48 гольти орачей жеми и по 33 гольти луки и пасовиска; Пeтро Маґоч зоз сином ма 40 гольти орачей жеми и 27,5 гольта луки и пасовиска.

To були источашнє и наймаєтнєйши ґаздовства зоз роботним статком, статком за пашу и дробним статком. Михал Стрибeр, нaприклaд, ма 4 воли, 4 конї, 4 крaви, 4 яловки, 40 овци, 2 гачата и два швинї, односно 18 глaви статку за пашу, 8 глaви рогатого crаткy и 42 фалати дробного статку.

У цалим вaлaле єст 454 фалати рогатого статку, овцн и швинї. Так 129 ґаздовcтва маю 237 конї и 98 воли, a 82 ґаздовcтва нє маю свой робoтни статок. Цали статков фонд виноши: 98 воли, 237 конї, 2 гачата, 146 крaви, 5 яловки, 26 целята, 155 овци и 24 швинї.