Народни Календар 1973

Уж длугши час зявела ше потреба же бизме зачували тото цо нас oтримало потераз, алє y буквалним смислу, тото єдзенє цо зме єдли док зме 6ули мали, цо єдли нашo оцoве и мацери и нашо баби и дїдове. Можe покyс pозчapовац факт же y нащиви младшей фамилиї дзе обидвойо Руснаци, ґаздиня як закуску винєше сербску ґибаницу, рожнїчи, направи чевапчичи, aбо предложи цепли лепинї з „каймаком", y жaданю же би своей кухнї придодaла даскельо специялитети. A ридко кеди ше як специялитет, окpeме госцови кед вон нє Руснак, винєше дацо цо наспрaвди руске, цо би вон вироятно ище як дзечне приял — як нове и нєдожите задовольство.

Вихасновали зме ище час ,у котрим жию и старши жени котри пестую нашу националну кухню — най так популарно наволаме тоти єдла котри руски — запаметани.

Рецепти за тоти єдла приношиме так як зме их чули и записали пред рижнима женми и, понеже веpиме же вони етнографского характера, даваме и призначки котри потребни за етнографски записки. Наглашуєме же пpизначуєме и вариянти єдлох котри як нови елемент уходза и до нaционалней кухнї.

„Свадзебна" юхa

Дакеди ше за добру курову юшку гуторело „як на свадзби", цо значи же вона мала окремни смак. Така смaчна юшка ше pихта подобнє як и кажда куpовa юшка. Вибера ше досц маcна и нє млада кура, або кoгут, пририхта за варенє и цали спущи до пейц- литрового гарчка та ше прелєє з трома литрами жимней води котра ше посолї. Док ше месо почина ваpиц на цихим огню, порихта ше два коренї петрушки, два кореньчки мархви (гладки червени), два цали цибулї, єден целер и шицко положи ґy месу. Пред сам конєц вареня дoда ше 2—з фалатки мушкатли од котрих юшка зaпахнє и доствне златни шпляхи.
(Записане од Ани Нaдьовей y Керестуре)

„Обаринова" юшка

Кед варице галушки на сухо, окреме з цеста тapгaнoгo, вец обаровини, посолєни и густи, можeце вихасновац за юшку яка ше давно варела. До тих уж преварених обаровинох долєє ше дас два деци шмeтанки и даскельо з тих натарганих галушкох. Є ше посолєна по смаку, a може ше до нєй додац и даєдно вайцо.
(Записане октобра 1972. од Слави Джуньовей y Керестуре)

Квашна юшка

Два часци води и єдна часц парадичанки ше посолї по cмаку и зохаби най превpe. Кeд юшка зоварла, попуща ше до нєй по єдно вайцо на каждy особу и долєє ше до нєй мала запражка напрaвена на кус масци або ложки масла и з варешку муки, алє без мелкей паприґи. Кед є готова, може додац цукрy по смаку и уляц до миски на котрей на сподку деца-два шмeтанки. Шметанка нє муши буц.
(Записане октобра 1972. од Слави Джуньовей y Кереcтуре)

Капусна юшкa

Два часци води и єдна часц капусней юшки (гоч 6и y нєй и остала даєдна капуста) ше превари, посолї по смаку и завари з тарганима галушками без вайцa.

Так варена капусна юшкa за вельки пост. Медзитим, вона ше може злєпшац з малу билу запражку: на варешки масци попражиц кус муки и усипац до юшки (перше pозхладзиц и рoзмишац з кус юшки же 6и ше нє згулькла). Тиж и цестo може буц з вайцом.

Запражена юшка

Такей юшки ше запражка звичайнo рихтала на олєю. Ha двох ложкох олєю попражи ше на дробно нашекана цибуля, ложка муки и кус мелкей пaприґи, та ше шицко залєє з водy и до нєй завари таргонї.
(Записане септембра 1972. од Натали Гарди y Керестурe)

Запражену юшку мож злєпшaц з динстованьом скорей запpажoвaня дробно пошeканей желєняви: мархви, петрушки, целеру, та и фалаткaми кромпльoх и парадичох.

<далєй>